З метою визначення можливості використання як біоцидних додатків для одержання захисних матеріалів досліджено дію деяких пестицидів (рамрод, лінурон, симазин) на корозійно-активні групи мікроорганізмів - сульфатредукуючі, денітрифікуючі та сапрофітні бактерії, а також їх інгібуючі властивості за умов грунтової корозії. Встановлено, що рамрод і симазин є перспективними для використання як біоцидні додатки для створення біостійких матеріалів. Передбачено, що інгібітори-біоциди можна виявити в ряді сполук, одержаних під час хімічної модифікації рамроду та симазину.

Представлено результати досліджень по вибору інгібуючих добавок для підвищення ефективності захисних покриттів на основі епоксидних олігомерів, модифікованих відходами виробництва. Iнтерпретацію протикорозійної активності ініібітованих лакофарбових покриттів дано в рамках частинних ефектів інгібування: блокуючого, енергетичного та активаційного.

Розглянуто застосування відходів виробництва у протикорозійному захисті. Як сировина для створення високоефективних інгібуючих композицій використовуються відходи коксо- та нафтохімії, виробництва жирних карбонових кислот, амідопірину, алкілбромідів, стиролу, оловоорганічних сполук, аміаку, капролактаму, каучуку, а також харчової промисловості та целюлозно-паперового виробництва. Некондиційні та заборонені до застосування у сільському господарстві пестициди також є сировиною для одержання багатофункціональних інгібіторів корозії і можуть суттєво поширити сировинну базу для їх виробництва.

Досліджено вплив пестицидів, які є техногенними забруднювачами, на процес біокорозії сталі 45 у грунті. Проаналізовано електрохімічні параметри спряжених процесів корозії сталі у водних витяжках та змінення чисельності мікроорганізмів (сульфатредукуючі, денітрифікуючі та залізовідновлюючі бактерії) у грунті, який вміщує пестициди. Показано, що Рамрод, Симазин, Гексилур інгібують, а Лінурон прискорює процес біокорозії сталі.

Изучено коррозионное и электрохимическое поведение конструкционных сталей в нейтральной водной среде, а также в среде, содержащей культуру сульфатвосстанавливающих бактерий (СВБ) в присутствии производных триазолоазепина (ТА). Установлено, что для защиты стали от микробной коррозии, стимулированной СВБ, перспективным является производное ТА с двумя метильными заместителями в 2,4-положении бензольного кольца, угнетающее реакцию сульфатредукции, значительно снижающее адгезию бактерий к поверхности металла и смещающее потенциал свободной коррозии стали в анодную область.

Изучено влияние гербицида 2,4-Д на развитие коррозионно-опасных микроорганизмов почвы и процесс биоразрушения малоуглеродистой стали. Показано, что в присутствии 2,4-Д биоразрушение малоуглеродистой стали замедляется в питательной среде Постгейта "В", содержащей ассоциацию сульфатвосстанавливающих бактерий, и в почве, инокулированной коррозионно-опасным микробным сообществом. В условиях микробной коррозии увеличиваются порядок реакции и период полного разложения действующего вещества 2,4-Д в почве.

Изучено влияние органических поллютантов, в том числе пестицидов Бетанал, Фундазол и продуктов их природной деградации, на процесс биокоррозии малоуглеродистой стали в почве и водно-солевой среде в условиях модельного лабораторного эксперимента. Установлено, что стимулирующее влияние Бетанала на скорость коррозии стали в почве обусловлено увеличением численности сульфатвосстанавливающих бактерий (СВБ) в ферросфере и ускорением коррозии продуктами его природной деградации, в том числе м-аминофенолом. Продукт природной деградации Фундазола 2-аминобензимидазол ингибирует процесс биокоррозии стали в почве за счет биоцидного действия СВБ. Показано, что в иннокулированной СВБ среде Постгейта "В" пестициды, м-аминофенол и 2-аминобензимидазол тормозят коррозию стали, но ускоряют катодный процесс электрохимической коррозии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.362*87 + Н761.104-5

Рубрики:

Організми, які метаболізують сірку

Очищання води

Шифр НБУВ: Ж14165 Пошук видання у каталогах НБУВ